ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

ПРИ ПОВТОРЕННІ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

Українська мова. 2-й клас

Мета: повторити й поглибити знання учнів про ви­вчені частини мови, про їх роль у мовленні: формувати вміння розпізнавати іменники, прикметники, дієслова в реченнях та в тексті; розвивати зв’язне мовлення, зба­гачувати словниковий запас учнів; поглибити знання учнів про рідний край, виховувати любов до нього, фор­мувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави; розширити знання учнів про традиції рідного народу, долучати школярів до джерел національної історії й культури, сприяти осмисленню себе як частини великого українського народу.

Обладнання: таблиці, схеми-опори, звуковий лист-звернення, індивідуальні картки, елементи узору ук­раїнського рушника, аркуші з деформованим тек­стом, звукозапис “Пісні про рушник” (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди).

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Учитель.

Знову лунає шкільний наш дзвінок,

Кличе всіх на незвичний урок.

У класі сьогодні гостей є багато,

Усі ми зібралися, наче на свято.1

Здавна в українців існує чудовий звичай: шанованих гостей зустрічати з хлібом-сіллю.

Учениця (вручає коровай на рушнику).

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок у другий клас.

2

Учитель.

А тепер зручніш сідайте,

Починаємо урок.

3

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. А чи знаєте ви, що сьогодні я знайшла в нашій поштовій скриньці? Лист адресований учням 2-го класу. Цікаво від кого він? Відкриємо й прочи­таємо?

Учителі читає лист-звернення.

«Любі діти! Рідне слово – невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою роди­ну, свій народ. Сьогодні у вас незвичайна, особлива, можливо, й нелегка мандрівка, під час якої ви маєте показати себе знавцями рідної мови й Батьківщини. Перед вами будуть різні випробування, але ми споді­ваємося, що ви дружно подолаєте всі перешкоди. Тож у добру путь, любі другокласники!

З повагою члени клубу знавців рідної мови».

4Учитель. Що ж, гадаю, ви вже зрозуміли, що сьо­годні ми вирушаємо в незвичну подорож стежками рідної мови. Але куди ми помандруємо, ви дізнаєте­ся, завітавши на мій «Аукціон знань». Це буде вашим першим випробовуванням.

Якщо вам вдасться відповісти правильно на всі мої запитання, ви зможете купити ключ, який відкриє та­ємницю нашої мандрівки.

Бліц-опитування.

  1. Основні мовні одиниці. (Звук, буква, слово, сло­восполучення, речення, текст.)
  2. Скільки букв в алфавіті? (33.)
  3. Скільки голосних звуків? (6.)
  4. Які букви позначають по два звуки? (я, ю, є, ї, щ.)
  5. Яка буква завжди мовчить? (ь.)
  6. Які три основні частини можна виділити в тек­сті? (Зачин, основна частина, кінцівка.)
  7. Як називаються головні члени речення? (Під­мет і присудок.)
  8. Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми.)
  9. Як називаються слова, протилежні за значен­ням? (Антоніми.)
  10. Як називаються слова, які мають спільну час­тину – корінь? (Спільнокореневими.)

Учитель. Я вітаю вас із першою перемогою. Ось і ваш ключ. Як він називається? (Частини мови.) Отже, сьогодні ми пригадаємо, узагальнимо наші знання з теми «Частини мови». Запишіть у зошити тему уроку.

  Ш. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Діти, а що вам нагадує отриманий ключ? Як ми його застосуємо, ви зрозумієте, коли прослу­хаєте дуже відому українську пісню.

Звучить «Пісня про рушник».

Учитель. Хто знає, як називається ця пісня? Цим візерунком ми прикрасимо рушник. Адже рушник — це наш давній символ. Хата без рушників, що родина без дітей, казали в народі. Із рушником вітали появу немовляти, з рушником виряджали в далеку путь, на рушник у день весілля стають молодята тощо.

Упродовж уроку ви також вишиватимете рушни­чок. За кожне правильно виконане завдання ви отри­муватимете частини візерунка для символічного руш­ника. Як бачите, до рушничка ведуть три стежини, які вам потрібно пройти. Тож розпочнімо роботу.

  1. IV. Робота над темою уроку.

Повторення вивченого про іменники. Робота над текстом.

Учитель. Перед вами текст пісні «Про рушник», у якому є виділені слова. Поставте до них запитання.

                                   Пісня про рушник

Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

     – До якої частини мови належать ці слова? Відкривається стежина до рушника.

     – Що таке іменник?

– Які іменники відповідають на питання які — на питання хто?, які – на питання що?

Розрізнення іменників істот та неістот.

Учитель. Перед вами група слів. Назвіть спочатку ті слова, які відповідають на питання хто? а після – на питання що?, українець, мова, батько, слово Батьківщина, громадянин, держава, мати.

– Чому одні іменники пишуться з великої буки а інші – з маленької? (Одні є загальними, а інші власними назвами.)

– Які іменники пишуться з великої букви а які з маленької?(Імена, прізвища, по батькові, назви міст, сіл, річок, гір, вулиць тощо.)

Гра «Яке слово заблукало?».

Діти записують слова в зошит, рідна, родина, рід­ня, врода, рід.

– Яке слово заблукало? Чому? Доведіть.

     – Як ще називаються ці слова? (Спільнокореневі.)

     Учні на дошці визначають корені слів.

Самостійна робота. Вибірковий диктант.

     – Вибрати й записати іменники.

Стрибає, калина, м’який, жовтий, герб, прапор, верба, сміється, гімн, щасливий, чорнобривці, спі­вають, житні.

Взаємоперевірка.

– Що спільне в цих словах? (Це національні сим­воли України.)

Відгадування загадки.

Він на питання «хто?» та «що?» відповідає,

Він явища й предмети називає.

Вручення візерунка.

Фізкультхвилинка.8

– Хто там, хто там вже стомився і на парту похилився?

Треба дружно всім нам встати,

Можна трішки й станцювати.

Діти виконують танець «Козачок».

Повторення вивченого про прикметники.

Учитель. Чи сподобався вам танець? Опишіть Його, використовуючи слова-ознаки.

Танець (який?) — веселий, швидкий, запальний, український.

–  До якої частини мови належать дібрані вами
слова? Що таке прикметник?

Відкривається друга стежина, яка веде до рушника.

Робота над віршем

Учитель. Послухайте вірш про прикметник, за другим разом плескайте в долоні, коли почуєте прик­метник.

Прикметник — це частина мови,

Без неї нам не обійтися.

Та вслухайся в чудове слово.

Йому, як другові, всміхнися.

Земля — ласкава і казкова,

А сонце — щире, золоте,

А небо — лагідне, погідне,

Життя — прекрасне, дороге.

 

А очі в мами — добрі, ніжні,

А голос — чистий і дзвінкий,

А руки — теплі і надійні,

А погляд — сонячний, ясний.

Усі ознаки називає

Прикметник як частина мови,

І жодної не обминають

Слова ці справді пречудові.

– Чи пов’язані між собою прикметники й іменни­ки в нашому мовленні? Для чого вони нам? (Щоб мова була красива, образна, гнучка, барвиста тощо.)

Гра «Побудуй місток».

Учитель. Я називатиму три іменники, а вам потріб­но знайти прикметник-«місток», що їх об’єднує.

Сталь, дружба, знання — … (міцні).

Думка, постріл, слово — … (влучні).

Воля, злива, почуття — … (сильні).

Листя, клімат, білизна — … (сухі).

Воля, вантаж, завдання — … (важкі).

Час, скеля, річка — … (стрімкі).

Яма, річка, рана — … (глибокі).

Вата, котик, хмара — … (пухнасті).

Досвід, сльози, перець — … (гіркі).

Учитель. Молодці, за гарні знання ви отримуєте ще частину візерунка.

Я потрібний всім – ще б пак!

Без мене нема ознак.

Поспілкуєшся зі мною –

Зробиш мову чарівною!

Учитель.

Урок продовжим без зупинки

Каліграфічною хвилинкою.

Каліграфічна хвилинка.

Учитель. Щоб вдосконалити навички каліграфічно­го письма, я вам пропоную записати такі склади:

КА                      НА                 ЛИ

Спробуйте тепер із цих складів скласти якесь сло­во. (Калина.)

Учитель. Я попросила членів нашого клубу «Пізнайко» приготувати невеликий проект на тему «Ка­лина — символ України».

Учениця читає.

Учениця. Калина – символ дівочої краси. Спо­конвіку українці любили червону калину. Садили її біля хати, у садку, у лузі, над ставком, на узліссі. У калини гарний білий цвіт, пахучий і рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Калина — символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель насамперед сади­ли калину.

Існує така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку. Після поневірянь і ба­гатьох пригод обернувся він терном у полі, а дівчи­на — калиною.

А ще калина символізує мужність і незалежність духу народу.

Учитель. Пригадайте, яке прислів’я ми вивчали про калину?

Учні. Без верби та калини нема України.

Учитель. На яку орфограму слід звернути увагу в слові верба? Доберіть перевірене слово.

Фізкультхвилинка.

Вітер весняний дерева гойдає,

Ліворуч-праворуч колише, хитає.

Вперед і назад, то вниз їх згинає.

І птахи із вирію вже прилітають.

А учні тихенько за парти сідають

І українську мову вивчають.

 

Повторення вивченого про дієслово.

Учитель. Що ми щойно з вами виконували? (Дії)

– Як називаються слова, що вказують на дію пред­мета? Що таке дієслово?

– Так називається наша остання стежина, що веде до рушника. Цікаво, яке завдання вона нам приго­тувала?

Робота над деформованим текстом,

ібХл шіна кипред завдиж жаливва щесвянним дупроктом. інВ щувавумі у бісо стяща й гопоблалуччя подигос. В їніУкра дьбу — кея тосвя не хообдилось зеб ляціпани. тькиБа лкузма вчаприли тейді нушавати білх.

(Хліб наші предки завжди вважали священним про­дуктом. Він уміщував у собі щастя й благополуччя госпо­ди. В Україні будь-яке свято не обходилось без паляниці. Батьки змалку привчали дітей шанувати хліб.)

Один учень працює біля дошки, а решта само­стійно в зошитах.

Співставлення виконаних робіт, взаємоперевірка.

Групова робота (по рядах)

– Дібрати до дієслів іменники:

Плаче                      Дрімає                 Сміється

Дитина                     Ліс                               Сонце

Дерево                     Зайченя                       Дітвора

Небо                         ….                         …

Учитель. Молодці, за гарну роботу ви отримуєте ще частину візерунка для рушника. Отже, наш рушничок розцвів. Але перед завершенням уроку систематизуємо наші знання й виконаємо ще одне завдання.

  1. V. Застосування набутих знань.

Робота з перфокартами.

Поставити «+» навпроти кожного слова, визна­чивши, до якої частини мови воно належить:

 

Іменник Прикметник Дієслово
Жито
Солов’їні
Шелестить
Звичай
Життя
Сонячний
Ласкавий
Рідний
Рідня
Цвітуть

                         

  1. Підсумок заняття.

Метод “Мікрофону”.

Кожен учень у “мікрофон” каже одне слово-відповідь.

-Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок? (Швидкість, цікавість, веселість, увага, твор­чість, знання, гра, загадки тощо.)

– Якими прикметниками? (Повчальний, цікавий, незвичайний, неповторний тощо.)

– Якими дієсловами? (Пробіг, навчив, пригадав, доповнив, відповів, запам’ятав, підсумував, показав тощо)

Учитель і учні (разом). Шановні гості! Ми вітаємо вас із настанням весни. Весняного настрою вам, твор­чої наснаги у вашій нелегкій роботі й усього найкра­щого. До побачення, до нових зустрічей!

Вчитель початкових класів

Соіна Л.М.