Організація оздоровлення влітку

Консультація «Методичні рекомендації по організації загартування влітку»

Тип консультації: груповий

Оздоровлення дітей у літній період – надзвичайно важлива складова діяльності дошкільного навчального закладу, спрямована на зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей. Однак лише правильно спланована та організована робота щодо літнього оздоровлення дошкільників буде результативною.

У літній період працівники дошкільного навчального закладу мають спрямовувати свої зусилля передусім на збереження та зміцнення здоров’я дітей за допомогою природних чинників. Усім відомий вислів «Сонце, повітря і вода – наші найліпші друзі» улітку стає ще актуальнішим. У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на перепади температур.

Задля досягнення максимального ефекту оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі в літній період слід подбати про:

– максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;

– дотримання режиму дня;

– забезпечення оптимальної рухової активності дошкільників упродовж дня;

– систематичне проведення загартувальних процедур;

– тісну співпрацю педагогів, батьків та медичних працівників;

– урахування індивідуальних особливостей дошкільників.

Перш ніж розпочати систематичні оздоровчі процедури, пригадаємо основні правила, складені відомим педіатром академіком Г.Н.Сперанським:

– Загартування необхідно починати теплої пори року за умови, що дитина здорова.

– Загартувальні процедури не повинні викликати у дитини неприємних відчуттів, а тим більше остраху. Лише позитивні емоції, відчуття насолоди та задоволення. Дуже важливо знайти індивідуальний підхід до дитини.

– Проводити процедури необхідно систематично, без перерв.

– Проводячи водні процедури, треба регулярно, через кожні 5 – 7 днів, знижувати температуру води на 1 градус. При цьому належить стежити за емоційною реакцією дитини, швидкістю зігрівання шкіри.

– Тримати під контролем апетит малюка, дбати про повноцінне вітамінізоване харчування, стежити за змінами у вазі та зрості, збудливістю, самопочуттям.

Основна вимога – дотримання систематичності та безперервності у процесі загартування – пояснюється тим, що подразнення, зумовлені холодною водою чи повітрям, через нервові закінчення досягають кори головного мозку і залишають, так би мовити, «слід» у пам’яті. Завдяки постійним холоду на організм підвищується стійкість до подразника. Якщо ритмічність порушено – рефлекс не закріплюється. Отож епізодичне загартування не принесе користі, більш того, воно може навіть зашкодити. Коли дитина з якихось причин не приймала процедури, відновлювати їх можна лише при температурі, на 2-30 С вищій, ніж була до перерви.

Одним з найпростіших і найдоступніших методів загартування є повітряні ванни, які влітку приймають у самих трусиках. Дорослим лише належить стежити, щоб приміщення, де перебувають діти, було добре провітрене (температура 19 – 200 С, вологість у межах 60 %) і чисте. Загартування повітрям просто неба також не вимагає спеціальних процедур і втрат часу. Важливо тільки подбати, щоб одяг дитини був з натуральної тканини спокійних світлих тонів, бо в синтетичному одязі діти почуваються дискомфортно, бо він поздразнює шкіру, гальмує доступ повітря і навіть може викликати алергійну реакцію.

Чудово, коли за доброї погоди денний сон дітей можна організувати на повітрі. Якщо такої змоги немає, – то при відчинених кватирках, фрамугах. У спеку малята надзвичайно чутливі до браку свіжого повітря в приміщенні. Вони стають млявими, можуть потерпати від головного болю, втратити апетит. «Панацея» від усього цього – якомога більше часу гуляти просто неба. Причому дорослим необхідно подбати, щоб літні прогулянки були сповнені веселих ігор та розваг. Допоможуть у цьому м’ячі, скакалки, обладнання дитячих майданчиків. А там, де немає асфальту, природа сама подбає про «посібники» для рухового розвитку діточок. Вони залюбки перестрибуватимуть через канавки, струмочки, підлазитимуть під гілки дерев і оббігатимуть стовбури. Обов’язково запропонуйте малим скинути взутття і походити босоніж по траві, м’якій землі, піску, маленьких гладеньких камінчиках. На майданчиками повинні бути доріжки здоров’я (шишки, каштани, тирса). Це добра профілактика плоскостопості, а заразом і ознайомлення з різними властивостями грунту.

Літо – не літо без сонячних ванн. Народна мудрість каже: «Куди рідко заглядає сонце, туди часто заходить лікар». Ультрафіолетові промені мають бактерицидний і протирахітний вплив. Перебування дитини на свіжому повітрі за сонячної погоди протягом 2,5 – 3 годин забезпечує організм добовою нормою вітаміну Д. Однак пам’ятайте, що сонячні промені принесуть користь лише за умови обережності. Нагадаємо ці прості правила.

Не можна дозволяти дітям увесь день перебувати на сонці, це може призвести до погіршення апетиту, розладу сну, вередувань. У сонячну погоду обов’язкова панамки із бавовняних тканин, бажано світлого кольору або капелюшки, косинки. Але навіть у панамках дитина має гратися у смугах світлотіні.

Для запобігання перегріванню на сонці частину прогулянки необхідно проводити в тіні дерев і під тіньовими навісами. Прогулянки влітку за відсутності вітру бажано супроводжувати водними процедурами, іграми з водою з використанням плескальних басейнів, поливальниць, гідроіграшок. Під час дощу діти повинні гуляти під тіньовими навісами.

Під час колективних бесід, спостережень чи пояснень не рекомендується ставити дітей обличчям до сонця, бо це негативно впливає на зір і розсіює увагу.

Приймати сонячні ванни найкраще біля водойм у період з 9 до 11 або з 16 до 18 годин – у цей час сонце не дуже пекуче, а ультрафіолетове опромінювання найбільш ефективне. Спочатку сонячні ванни треба приймати у трусах і майці, а згодом у самих трусиках.

У перші дні на відкритому сонці можна перебувати не більше 5-6 хвилин. Поступово тривалість сонячних ванн збільшують до 10 – 15 хвилин (одноразове перебування на сонці) і до 40 – 50 хвилин (протягом дня). Після сонячних ванн дитині краще спочатку побути в затінку 10 – 15 хвилин, а потім скупатися або прийняти душ чи облитися водою з лійки.

Тепер розглянемо найдійовіший спосіб загартування – загартування водою, хоча варто зазначити, що поділ загартувальних процедур на повітряні, сонячні та водні влітку досить умовний, оскільки вплив цих чинників комбінований. І саме комплексне використання загартувальних засобів дає найбільший ефект. Але повернімося до водних процедур. Під час їх проведення організм десь у 28-30 разів інтенсивніше втрачає тепло, аніж під час повітряних ванн. Спочатку кровоносні судини звужуються, кров відпливає у внутрішні органи, шкіра блідне, а через деякий час судини знову розширюються, відбувається інтенсивний приплив крові, температура тіла підвищується. У такий спосіб тренуються нервова і серцево-судинна системи.

Загартування водою починається із щоденного прохолодного вмивання. Температуру води через кожні три дні знижують на 1 0С, доводячи її до + 110С. Дитина миє обличчя, руки, шию, груди та ноги. Влітку дуже корисно вмиватися водою з природних джерел – колодязів, чистих протічних струмочків, де температура води, як правило, не буває нижчою 10 – 12 0С. Вмивання доцільно поєднувати з полосканням рота і горла відварами трав, що мають протизапальну дію (листя шавлії, малини, підбілу, листя евкаліпту, квіти нагідок, трава фіалки триколірної, звіробою, цвіт ромашки) або просто підсоленою водою (2 столові ложки солі на 3 л води). Такими ж настоями промивають ніс.

Прохолодні вмивання корисні для дітей з нормальним станом здоров’я. Малят, які часто застуджуються, треба спершу підготувати до процедур. Першим етапом є розтирання тіла грубою махровою рукавичкою – до почервоніння шкіри.

Через тиждень-другий можна переходити до вологого обтирання. Рукавичку слід змочити у воді (температура 30 0С), викрутити, а у воду бажано додати морської або кухонної солі (2 столові ложки на відро води). Вологою рукавичкою обтираємо руки, груди, живіт, спину та ноги, після чого дитину витираємо махровим рушником. З чотирирічного віку можна доручати малюкам самостійно обтиратися (дорослий лише допомагає обтирати спину). Кожні 5 – 7 днів температура води знижується на 1 градус і доводиться до       15 0С. Якщо малому не подобається дотик мокрою холодною рукавичкою, температуру води можна залишити на рівні 20 0С. Коли дитина звикне до вологих обтирань, можна починати обмивання.

Після денного сну дуже корисно ходити по вологому килиму в приміщенні, а вже потім розпочинати обливання ніг, пізніше і тулуба (розпочинаючи із звичайного душу перед сном). Початкова температура води під час обливання 35 – 32 0С, а кінцева – 24. Тривалість процедури – від 15 с до 1,5 хв. (збільшується через кожні 2 – 3 дні на 5 с). Обливання можна проводити з лійки, під душем, відра при температурі повітря у приміщенні +18 – 20 0С. Потім обливання можна перенести надвір при початковій температурі + 300С; поступово доводячи її до 220С. Після обливання водою тіло дитини розтирають рушником, проводячи водночас масаж шкіри. Загартовані діти вже можуть обійтись без розтирання – рушником промокають тільки більші краплі.

Добре впливають контрастні ванни для ніг, коли діти по 3-4 рази по черзі переносять ноги з таза, де температура води залишається постійною 36 0С, у таз з водою, температура якої через кожні 2 – 4 дні знижується на 1-2 0С і доводиться до 18 0С. Тривалість процедури 3 – 5 хв, її найкраще проводити з дітьми після сну.

Розповідаючи про загартування, не можна не згадати і про такий цікавий метод, як ходіння по воді (температура 22 0С). Дитина ходить по воді, не поспішаючи, лічить від 7 до 14, потім виходить з води і швидко ходить або бігає по теплому піску. Якщо немає змоги організувати таке ходіння по мілині у природній водоймі, скористайтесь домашньою ванною. Спершу рівень води – по кісточки, потім – до колін.

І вже, безумовно, малюк залюбки буде ходити або бігати босоніж по землі відразу ж після літнього дощу, тупотіти калюжах. Це і гарт, і така втіха! А якщо ви вирушаємо на дачу, в село до бабусі – походіть разом з дітьми вранці по свіжій росі. На цілий день матимете гарний настрій.

Літо неможливо уявити без купання в природних водоймах. Його можна починати  з дітьми від двох років. Купання сприяє розвиткові сміливості, вміння орієнтуватися в незвичній обстановці, готує до оволодіння плаванням. Розпочинати купання бажано при температурі повітря не нижче + 25 0С і води  + 22 0С. Тривалість – від 1 до 2 хв з поступовим збільшенням до 5 хв для малят 3 – 5 років і 8 – 10 хвилин – для 6-7-річних дітей. Дошкільнятам, які перенесли респіраторні захворювання, розпочинати купання можна не раніше, ніж через 1-2 тижні після одужання. Також слід пам’ятати, що не можна купати дитину на голодний шлунок або раніше, ніж через годину після їжі. У воді дитина повинна якомога більше рухатися, щоб не переохолодитися. А після купання її необхідно витерти сухим рушником та передягти в сухий одяг.

Купання буде особливо цікавим і корисним для малого, якщо дорослий організує ігри, що не тільки розважають, а й знайомлять дитину з властивостями води.

Фізичне виховання дітей улітку

Фізичний розвиток дітей – пріоритетний напрям у роботі дошкільних навчальних закладів.

Форми організації роботи з фізичного виховання:

– ранкова та гігієнічна гімнастика;

– фізкультурне заняття;

– пішохідний перехід;

– рухливі, спортивні ігри та вправи;

– фізкультурні свята та розваги;

– самостійна рухова діяльність дітей;

– День здоров’я.

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Активна діяльність дітей на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває їхні рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування на свіжому повітрі.

День, проведений без прогулянки, – втрачений для здоров’я.

                                                   Георгій Сперанський

Улітку варто широко використовувати спортивні ігри та впрви: елементи гри в бадмінтон, настільний теніс, городки, волейбол, футбол, катання на велосипеді, самокаті.

Теплий період року сприяє організації з дітьми пішохідних прогулянок за межі дитячого садка. Правильно організовані пішохідні прогулянки  в поле, ліс, парк, сквер допомагають удосконалювати рухові навички та підвищувати витривалість дітей дошкільного віку. Для вихованців молодшої груп прогулянки в один кінець мають тривати 15 – 20 хвилин, для середньої – 20 – 25 хвилин, для старшої – 30 – 40 хвилин. Щоб запобігти перевтомі, варто зупинятися для відпочинку на 2 – 3 хвилини через кожні 10 хвилин руху. Під час таких прогулянок діти мають змогу закріпити й удосконалити рухові вміння та навички в природних умовах: піднятися на гірку й збігти з неї, пройти по дереву, яке лежить, по м’якому сипучому піску, перестрибнути з каменя на камінь. У них розвивається спритність, швидкість, витривалість та інші фізичні якості.

Фізкультурні розваги проводять двічі – тричі на місяць. Їх головне завдання – створити у дітей гарний настрій, удосконалювати їхні рухові вміння й навички в невимушеній ігровій ситуації. Фізкультурні розваги не готують заздалегідь. Зазвичай на них проводять знайомі дітям рухливі ігри, атракціони, вправи, ігри та змагання спортивного характеру.

А ось до фізкультурного свята готуються заздалегідь: розробляють сценарій, визначають відповідальних за підготовку та проведення, учасників, склад журі, продумують оформлення, виготовляють атрибути, костюми, призи та нагороди. У програму свята доцільно включити масові виступи дітей, які потребують значного простору для вправ, ігри-естафети, веселі атракціони (біг в мішках, перетягування канату тощо).

Неприпустимо проводити численні масові репетиції усього свята. Це втомлює дітей та знижує їхній інтерес до заходу.

Дні здоров’я організовують один раз на місяць. Цей день насичують різноманітними формами роботи з фізичного виховання: ранкова гімнастика і гімнастика після денного сну, загартуваючі та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, різноманітні ігри та вправи спортивного характеру, самостійна рухова діяльність тощо. Програма Дня здоров’я передбачає заходи як загальні для всього дошкільного закладу, так і розраховані на кожну вікову групу.