Правила спілкування з дітьми дошкільного віку

 

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

  1. Дорослі повинні чітко визначити, яких правил дитина повинна дотримуватися завжди і обов’язково, а які можна деколи й порушити. А щоб малюкові було легше підкоритися, запро­понуйте йому компроміс. Наприклад, якщо дитині дуже хочеться ліпити з пластиліну на килимі у спальні, розстеліть на килимі церату або попросіть дитину розташуватися на кухні.
  2. Не встановлюйте забагато лімітів. Інакше ви не лише придушите дитячу допитливість, а й змусите дитину розпочати боротьбу, у якій батьки зазвичай програють. Якщо дорослі скар­жаться на те, що дитина занадто часто вередує, це означає, що дитина живе у світі суцільних заборон.

3.Якщо малюк на будь-яку вашу вказівку реагує, не замислюючись, словом «ні», звер­тайтесь до нього так, щоб він просто не зміг вам так відповісти. Наприклад, замість того, щоб грізно сказати: «Так ти будеш нарешті одягатися?», краще запропонуйте: «Давай я до­поможу тобі вдягнутися» або запитайте: «Що ти хочеш одягти – штани чи шорти?». Хоро­ший спосіб пом’якшити негативне враження від заборон  –  висловлювати свої вимоги так, щоб вони не звучали категорично.

4.Допоможіть дитині, дошкільного віку впоратися зі своїми почуттями. Вона ще занад­то мала, щоб увечері сказати: «Я сьогодні дуже втомилася, у мене стрес». Замість цього вона влаштує вам по дорозі з садка істерику через не куплену цукерку. Заспокойте малюка такими словами: «Я знаю, що в тебе був важкий день, тому зараз ми прийдемо додому і я придумаю тобі цікаву гру». Тоді дитина зрозуміє, що з нею відбувається, і не муситиме перевіряти, чи так уже погано волати посеред магазина. Крім того, їй буде приємно, що ви уважні до її емоцій.

5.Будьте готові до несподіваних витівок свого малюка. Майте на увазі, що дошкільник ще не вміє володіти собою так, як дорослі. Будь-яка зміна обставин може викликати в дитини бажання суперечити вам. Подібну реакцію може спровокувати напружена ситуація в сім’ї, наприклад розлучення батьків або погіршення фінансового становища. Та й від власних проблем у вигляді мокрих штанців або переведення з однієї групи до іншої малюкові ніку­ди не дітися. Це відбувається тоді, коли дитина невпевнена в собі, через втрату контролю над собою й над ситуацією, а зовсім не тому, що їй хочеться вередувати, псувати вам нерви.

Пам’ятайте, що виховання — це важка праця. І небагато хто з батьків може поводитися з дітьми день у день однаково. Ми періодично відчуваємо свою безпорадність перед примхами дітей дошкільного віку і як результат зганяємо злість на них. Якщо ви втратили самовладання, найкращий вихід — вибачитися перед дитиною. І ви переконаєтесь, що вона охоче вас про­бачить. Добре допомагає в критичних ситуаціях і почуття гумору. Не хвилюйтеся, рано чи пізно ваше дитя зрозуміє все, чому ви його навчили, і перетвориться на хорошу людину. На все свій час!

 

Використані джерела

1.Омельчук Н., Примхи дітей дошкільного віку.- Ж.: Психолог довкілля №9, 2014р ст27.